Искать в полном словаре
КАРЕТКА
КАРЕТКА
ТолкБТС
-и;
мн
.
род
.
- -
ток
,
дат
.
- -ткам;
ж.
1)
уменьш.
к
карета
2)
спец
.
Подвижная
,
скользящая
часть
некоторых
механизмов
,
машин
.
Каре́тка
вязальной
машины
.
Каре́тка
пишущей
машинки
.
КАРЕТКА
ТолкМАС
-и
,
род
.
мн
.
-
ток
,
дат
.
-ткам
,
ж.
1.
уменьш.
к
карета
.
2.
спец
.
Подвижная
,
скользящая
часть
некоторых
механизмов
,
машин
.
Каретка
вязальной
машины
.
||
Подвижная
рамка
с
валиком
для
бумаги
в
пишущей
машинке
.
[Анна Ивановна]
перепечатала
стенограмму
на
своем
старомодном
ундервуде с
большой
кареткой.
Панова, Кружилиха.