Искать в полном словаре
ДЛАНЬ
ДЛАНЬ
ТолкБТС
-и;
ж.
;
трад.-
поэт
.
Рука
,
ладонь
.
Простереть
длань.
Тяжёлая длань.
Могучая длань.
ДЛАНЬ
ТолкМАС
-и
,
ж.
высок
. устар.
Рука
,
ладонь
.
Любил
[
пленник
] их жизни
простоту
,
Гостеприимство
,
жажду
брани
,
Движений
вольных
быстроту
, И
легкость
ног, и
силу
длани.
Пушкин,
Кавказский
пленник
.
Вождь
длань
простер
вперед
: ему
увлечь
Дано
людей
в
огонь
—
он
знает
слово
!
Винокуров
,
Слово
.
ДЛАНЬ
ЭтимШанский
(
ладонь
).
Заимств.
из
ст
.-
сл
.
яз.
, где
оно
из
общеслав.
*dolnь
,
производного
(
суф.
-нь
) от той же
основы
,
что
и
долъ
"
низ
".
Родственно
лит
.
délna
"
ладонь
",
др.-в.-
нем
.
tenar
— тж. и т. д.
См
.
Дол
,
Ладонь
.
Длань
первоначально
— "
тыльная
сторона
ладони
" (
нижняя
).